Рoмaн Дoнік. Фoтo — Фeйсбук

Військoвий вoлoнтeр Рoмaн Дoнік:

Дaвaйтe поговоримо про результати виборів в армії. Є дві новини. Хороша і не дуже. Хороша проста, як геометрія силікатної цегли. Не дуже хороша вимагає осмислення. І мізків, звичайно.

Результати виборів на спецдільницях показали те, чого не показали б за будь-якої іншої влади. При Януковичі або міністрі Гриценкові явка була б 98-99% і 97-98% були б за чинного президента. Без варіантів. Аж до звільнень. Так було. Вже було. І довго. І, можливо, буде незабаром. Ще ця новина хороша тим, що повністю множить на нуль закидони в агітації у військах і звинувачення в примусовому голосуванні. Ну, фальсифікації результатів туди ж.

Не дуже хороша новина в тому, що у нас є армія. У нас є армія, яка вміє воювати. Але в цій армії немає ідеології. Державницька ідея відсутня повністю. Знання історії та геополітичної ситуації теж немає. Немає знання ні новітньої історії, ні історії перших Визвольної змагань. Немає розуміння що відбувається і за що воюють. І тут справа не в Порошенку. Тут справа в зародковому стані самої нашої армії. Особливо в плані патріотичної та ідеологічної підготовки.

У 14 році армія складалася із залишків, які пережили скорочення, які очікують подальших скорочень, роззброєння. Сержантська школа була ліквідована як клас. Молодших офіцерів було мало. Сержантами на початку війни ставали, як правило, неформальні лідери, які вміють хоч трохи воювати, хоча б із книжок знають зброю і мають авторитет у побратимів. Це були різні люди. Які перш за все прийшли воювати. «Яка в жопу служба, якщо я воєвать прийшов» «як я можу воювати, якщо мене заставляюсть гільзи здавати» «я на ЦІ чергування НЕ підпісувався».

І сотні варіацій. Але вони воювали. Воювали, крутилися, як могли, підтримували бойовий дух. Цього на той момент було достатньо. Їх політичні та ідеологічні переваги в принципі нікого не цікавили. Патріот? Не сепар? Значить свій. Анархізм і тотальний хаос на той момент вважався нормою. Але люди, які воюють, потребують ідеології. У природі не буває порожнечі. Якщо бійцю не заповнили голову ідеологією, йому заповнить голову Семенченко, Бутусов або серіал «Свати». Чи багато в армії зрадофілів? Багато. Дуже велика частина тих, хто воював з 14 року, до сих пір звинувачують військово-політичне керівництво країни в котлах, зливах патріотів і інші дурницях. Спасибі за це і окремим журналістам. ЗМІ так само не додають віри в керівництво країни.

Ви знаєте, скільки людей слухає на фронті шансон   і «військовий російський шансон»? Краще вам не знати.

Крім цього, давайте згадаємо, скільки в армії заробітчан. Згадаймо перші виходи на ротації, коли місцеві, які підписали контракт в найближчому місті, писали рапорти, щоб звільниться. Тому що хотіли служити поруч з домом.

У нас в армії зараз дуже багато і тих, хто прийшли служити в 15-16 і пізніше. Ці люди в принципі до недавнього часу були аполітичними. Вони не знають, що було на Майдані. За що був Майдан. Вони в принципі ні чорта не знають.

І пішли служити (за винятком зовсім молодих) вони теж далеко не з чистого патріотизму.

Крім цього, у нас дуже велика проблема в тому, що молоді офіцери, які приходять з училищ, так само мають нульову грамотність в цих питаннях. Ідеології в військових вишах немає. Немає від слова зовсім.

Подобається чи не подобається, але армія — це одна з небагатьох інституцій, де військовослужбовців повинні прокачувати на патріотизм. Без політичних уподобань, але з жорсткою державницькою позицією. Де люди повинні знати історію боротьби України за незалежність. Всі помилки. Мало знати про голодомор. Потрібно знати про те, що привело до голодомору.

На жаль, у нас досі немає жодної ідеологічної доктрини, яку, по ідеї, повинні були вже років 3-4 назад розробити вчені мужі з військових академій. Так-сяк почали вчити воювати. Але якщо немає ідеології, то це просто ремесло. Це просто ремісниче училище.

«Сьогодні ти танцюєш джаз, а завтра Батьківщину продаси». Якими б дикими вони не здавалися, але в армії повинні бути подібні маркери, хай не такі убогі, як в РККА і РА. Але вони повинні бути. Тому що командири рот і взводів повинні бути грамотними ідеологічно. Тому що вони повинні спиратися на таких же ідеологічно і ідейно грамотних сержантів. Яких повинні підбирати під себе і виховувати. Виховувати, маючи власні знання. Повинна працювати система, яка з першого дня служби занурює людину в ідеологічний міхур. І утримує його весь час служби. Тому що по-іншому не можна. Не можна воювати і вбивати людей просто як ремісник. Як мінімум цього не повинно бути в нашій армії. «Америка — капітан Всесвіту», «Америка — оплот демократії в усьому світі» «Боже, бережи Америку» — це не просто слова. Це те, у що свято вірить американський солдат. І у нас слова «Україна понад усе» повинні бути не кричалками на мітингах, а самою основою ідеології.

На жаль, за 5 років війни нічого в цьому плані не було зроблено. Ні на державному рівні, ні у військових ВНЗ. Все нІколи. І в підсумку маємо цілком закономірний результат.

І так, не треба шукати крайніх серед, як кажуть «замполітів». У нас немає замполітів. У нас є управління морально-психологічного забезпечення. Тобто вони повинні стежити за моральним і психологічним станом солдата. За його готовністю вбивати і вмирати, якщо потрібно. Але не вони визначають доктрину та ідеологію. Вони повинні її дотримуватися. Вони працюють за тими методичками і матеріалами, які повинні бути розроблені для них фахівцями.

Джерело — Фейсбук

Переклад українською — ІА «7 Днів-Україна»

Новости

Мітки: «7 Днів-Україна», 7 днів, ЗСУ, президентські вибори, Роман Донік

Поділитись новиною з друзями в соціальних мережах

КОМЕНТУЙ У FACEBOOK