Війнa з Рoсією рaнo чи пізнo завершиться перемогою України, та екологічна катастрофа, що насувається на Донбас, уже видна неозброєним оком і далі буде тільки посилюватись, а відвернути її можна лише звільнивши Донбас від російських окупантів.

Про це написала у своєму дописі на сторінці БФ «Повернись живим» у Фейсбук журналіст і парамедик медичного підрозділу Добровольчого українського корпусу «Госпітальєри» Олена Максименко.

«Сніг, що зійшов, оголив воістину мотрошну реальність: донбаські степи, колись розкішні, всіяні рясним шаром пластикового посуду та інших відходів», — пише блогер, нагадуючи, що після подій у країнах Югославії з обробітку було виведено загалом близько третини сільськогосподарських угідь, бо дял аграрної мети вони після війни вже були непридатні.

«Спроби екологів налагодити взаємодію з «тією стороною» для врегулювання екологічної біди (що торкнеться кожного) зазнали фіаско. Тож лікувати землю можна буде, лише ліквідувавши зовнішню загрозу», — зазначає Олена Максименко.

Ось її допис без купюр:

На війні страждають не лише люди.

Один із її аспектів, про який мало говорять і думають, — це екологічна катастрофа, що неминуче виникає на місці бойових дій. Сміття із передової ніхто не вивозить – у кращому разі, бійці його закопують, у гіршому – його носить вітром.

Сніг, що зійшов, оголив воістину мотрошну реальність: донбаські степи, колись розкішні, всіяні рясним шаром пластикового посуду та інших відходів – здалеку це можна прийняти за барвисті квіти. На голих гілках вітер тріпає пакети.

Кількість разового посуду, яку щодня використовують бійці на лінії розмежування, не піддається обліку. Пластиковий посуд, за даними дослідження «New Hampshire Enviromental Services», розкладається 450 (!!!) років (інші джерела дають більшу цифру).

Масштаби катастрофи вражають, але те, що видно неозброєним оком – лише верхівка айсбергу. Невидима його частина – це затоплення шахт; отруєння землі і води (кожен снаряд, навіть куля стрілецької зброї, є токсичною, через це, приміром, після подій у країнах Югославії з обробітку було виведено сумарно три мільйони гектарів землі – приблизно третину сільськогосподарських угідь); пожежі і вирубка лісів та багато інших факторів.

Звісно ж, життя людей не йде в порівняння з жодними іншими проблемами. Проте землі болить від завданих їй ран не менше, ніж людям. І цей біль буде відлунюватися нам пронизливими «прильотами» й наслідками багато років по війні.

Спроби екологів налагодити взаємодію з «тією стороною» для врегулювання екологічної біди (що торкнеться кожного) зазнали фіаско. Тож лікувати землю можна буде, лише ліквідувавши зовнішню загрозу. А посприяти звільненню Донбасу можна тут: https://goo.gl/ReWKem

Новости

Мітки: «7 Днів-Україна», 7 днів, війна, Донбас, Олена Максименко

Поділитись новиною з друзями в соціальних мережах

КОМЕНТУЙ У FACEBOOK