Людину нaйчaстішe oписують як істoту всeїдну. Ця клaсифікaція зaснoвaнa скoрішe нa прoстoму спoстeрeжeнні, щo в людський рaціoн входить велика різноманітність рослинної і тваринної їжі. Культура, традиції й виховання не кращий спосіб визначити природну для людини систему харчування.

Очевидно, що більшість людей є всеїдними через те, що так заведено в соціумі. Дорослі, які мають переконання в те, що їсти м’ясо потрібно і корисно, привчають своїх дітей до споживання м’яса з самого раннього дитинства. Таким чином передають свої вірування і формують переконання у своїх дітей. Так продовжується з покоління в покоління.

Чому дорослі люди не переглядають свої переконання і автоматично продовжують харчуватися, як їх навчили з дитинства (заведено в соціумі), і ще й інших переконують в необхідності споживання тваринної їжі?

Деякі факти про хижаків

Хижаки (лат. Carnivora) (carō — м’ясо + vorāre — пожирати).   Члени ряду хижаків мають характерну форму черепа та характерні великі й конічні ікла та хижі зуби — ефективний засіб для різання м’яса і сухожиль. Виняток — кілька форм, як-от ведмедеві, ракун і тюленеві, в яких ці зуби вторинно змінені. Всі зуби вкорінені й проходять стадію молочних.

Всі члени хижаків мають прості шлунки.   Багато хижаків мають товсті, розкішні хутра, хоча деякі, як моржі, досить рідко вкриті волоссям. Шерсть буває різних кольорів. Крім того, багато хижих смугасті, плямисті, стрічкові або з іншим малюнком, який робить їх менш помітними на загальному фоні.

Тож, як людей створила природа?   Версія доктора Мілтона Міллса:   «На мій погляд, розгляд людської анатомії і фізіології — спосіб набагато кращий. Ссавці влаштовані таким чином, що все їхнє тіло пристосоване до вживання певного роду їжі. У науці це досить поширений метод — дослідник бере залишки зубів, скелета, визначає анатомічну будову, фізіологію і робить висновок про можливу дієту стародавньої істоти. Тому представляється можливим поглянути на ссавців хижаків, травоїдних ссавців і всеїдних ссавців, щоб порівняти їх будову з їхньою дієтою.

Потім можна спробувати з’ясувати — а до якої групи повинні належати ми самі?

Порожнина рота хижаків відрізняється від інших видів тим, що вони володіють досить великою площею «розкриття» рота порівняно з розмірами голови. Це дає їм незаперечні переваги в справі вбивства жертви, її оброблення м’яса і пережовуванні здобичі. При цьому у них досить слабо розвинені й скорочені лицьові м’язи, оскльки при вживанні їжі й пережовуванні вони не відіграють значної ролі. У хижаків немає великої необхідності як слід готувати м’ясо до ковтання. Основний м’яз, який керує рухами щелепи, навпаки, розвинений дуже сильно — це великий, сильний м’яз, здатен робити величезний обсяг роботи.

Нижня щелепа хижака не може вільно висуватися вперед. Коли щелепи змикаються, це забезпечує своєрідне ковзання зубів один по одному — цей механізм служить для майже ідеального обгризання кістки. Відстань між зубами в хижаків часом буває досить значною — зуби майже ніколи не розташовуються щільно, оскільки необхідності хапати ними щось тонке і зовсім невелике немає. Одні зуби в той же час мають характерну гостроту, інші, навпаки, згладжені. Взаємодіючи, вони по черзі то розривають, то дроблять, то просто розжовують їжу. Зуби йдуть уздовж поверхні щік, при закритті і відкритті щелепи рухаються назад і вперед, як би «розтираючи» м’ясо — це ще одна характерна особливість будови порожнини рота хижака.

Слина хижака майже не містить ферментів, відповідальних за перетравлення їжі. Тому, коли ссавець з розряду хижаків їсть м’ясо, він робить це швидко і майже не пережовуючи. У хижаків немає необхідності змішувати м’ясо зі слиною — вони просто відкушують і ковтають. Відповідно до еволюційної теорії, анатомічні особливості, властиві травоїдним, являють собою більш пізнє утворення порівняно з механізмами хижаків.

У травоїдних набагато сильніше розвинена мускулатура   морди, їхня порожнина рота відкривається не значно порівняно з розмірами їхньої голови, вони найчастіше мають яскраво виражені губи, а також сильно розвинений язик. Губи допомагають просувати їжу в рот, а язик і лицьова мускулатура відповідають за пережовування. З’єднання між нижньої і верхньої щелепи у травоїдних набагато більш рухливе — рухів, які вони можуть здійснювати при поїданні їжі, набагато більше.

Їхні зуби також змикаються майже на всій поверхні, що необхідно для кращого перемелювання їжі. Цей механізм (повного змикання зубів) є настільки важливим для травоїдних, що в різних формах та варіаціях він розвивався й змінювався аж 15 разів протягом всієї історії видів. Одна з характерних відмінностей від хижаків полягає в тому, що зуби не можуть у травоїдних робити ковзаючі рухи вперед і назад, а замість цього рухаються в горизонтальній площині.

Зуби травоїдних щільно згруповані, а сам процес поїдання їжі неможливо собі уявити без рясного виділення слини. Змішування їжі зі слиною в процесі пережовування — найважливіший механізм для травоїдних.

Шлунок і кишечник.   Органи хижаків і травоїдних розрізняються ще більше. У хижаків шлунок влаштований дуже просто. Це так, бо м’ясо немає ніякої необхідності піддаватися складному перетравленню. Варто окремо сказати про дивовижну здатність хижаків утримувати свій PH-рівень в районі позначки PH 1 або PH 2 навіть під час перебування їжі в шлунку. Таким чином забезпечується захист від небезпечних хвороботворних бактерій, що знаходяться в перетравлюваній їжі.

У травоїдних шлунки значно більші і складніше влаштовані — така будова диктується необхідністю ретельного перетравлення їжі і великою кількістю клітковини, яка не підлягає переробці. Кишечник травоїдних може досягати до 10 розмірів їх тіла — тільки так є можливість забезпечити тривале проходження їжі по організму й засвоєння всіх необхідних поживних речовин.

Що у всеїдних?

Прочитавши все це, ви, мабуть, чекаєте, що у всеїдних повинен бути організм, пристосований анатомічно і до вживання рослинної їжі, і до вживання м’яса. Згідно з теорією еволюції, у хижаків пристрій травної системи більш примітивний, а тому всеїдні (теоретично) повинні були б мати травлення хижака, доповнене адаптаціями до рослинного харчування. У деяких тварин (у ведмедів, наприклад) так і є. Ведмеді класифікуються нами як хижаки, але при цьому анатомічно вони типові всеїдні. Ведмеді не можуть перетравлювати деякі складні види клітковини, а тому досить вибагливі в їжі. Можливо, такий пристрій їх організму продиктовано тим, що ведмеді найчастіше не мають можливості отримувати тільки м’ясну або тільки рослинну їжу в кожен природний сезон. Тому їх будова зубів, щелеп, пристрій шлунка — змішані, але в основі своїй хижацькі. Їх тіло і їх органи відповідають і вимогам полювання, і вимогам збиральництва.

А що людина?

У людей все інакше. Травний тракт людини побудований на рослиноїдній основі. Це видно і анатомічно — у нас є губи, добре розвинений язик, слабо відкривається (порівняно з хижаками) рот. Зуби призначені для того, щоб ретельно пережовувати і «перетирати» їжу. Зуби людини практично повністю копіюють будову зубів рослиноїдних. Єдина істотна відмінність — ікла. Але такими ж іклами володіють і інші примати. Нині прийнято вважати, що їх первинне значення пов’язане виключно з питаннями самозахисту і позначенням положення в зграї.

У процесі поїдання їжі ікла людини діють швидше не як ікла, а як різці. Слина людини багата ензимами, велика частина яких відповідає за первинне перетравлення їжі, а внутрішні органи пристосовані до отримання невеликих обсягів добре пережованої їжі. Кислотність шлунка помірна, яку майже неможливо зустріти у хижаків. Що ж ми бачимо в результаті? Травна система та анатомія людини говорять про «переконане вегетаріанство». У людини немає ніяких ознак змішування хижацької і травоїдної систем, які роблять всеїдними ведмедів, наприклад. Тому логічно було б припустити, що наш організм пристосований виключно для рослинного харчування».

Роман Вітрак, м. Тернопіль.

Новости

Мітки: «7днів-Україна», 7днів, всеїдні тварини, рослинне харчування

Поділитись новиною з друзями в соціальних мережах

КОМЕНТУЙ У FACEBOOK