Гeoргій Тукa

Eкс-глaвa Лугaнськoї oблaснoї військово-цивільної адміністрації, заступник міністра з питань тимчасово окупованих територій Георгій Тука:

Полонені як товар.

Кілька слів про болючу і брудну тему — про полонених.

На початку війни на Сході, яку Росія розпочала в 2014-му році, ситуація зі звільненням полонених значно відрізнялась від нинішньої.

Командири та рядові бійці можуть розказати багато випадків, коли полонених звільняли, обмінюючи на «сепарів», без втручання вищого керівництва: завдяки прямим контактам з очільниками бандформувань. На той час цей процес не був структурованим та політизиваним: кожен вирішував це питання на власний розсуд.

Приблизно в той час почали з»являтись і «професійні» перемовники, які, здебільшого, здійснювали не обмін, а викуп полонених бійців, перетворюючи заручників на «живий товар».

Вже тоді, в далекому 2014-му до нас в «Народний тил» приходили батьки та побратими бранців і розповідали шалені історії: про те, як вимінювали полонених на цигарки, про те, як «професіонали», отримавши гроші від родичів, просто «зникали» з ними… Тьма болю, горя, крові, бруду і… грошей.

Саме тоді я і прийняв рішення: попри всі мольби родичів, я категоично відмовився приймати участь в цьому процессі. Адже, досліджуючи війни в Чечні, я багато читав та дивився відео про жахи «торгівлі людьми»…

Приблизно в середині 2015-го року росіяни почали процес звільнення/обміну заганяти під свій контроль, усуваючи від нього «польових командирів» (декого, навіть, доводилось фізично знищувати). І з того моменту, наші бранці перетворились на складову «політичного процесу».

Доходило до того, що росіяни ставили «господарські вимоги»: якщо хочете звільнити — дайте електроенергію, включіть воду, відведіть свої підрозділи…

Сьогодні ми є свідками піку цинічного використання полонених в якості «політичного товару».

По сто разів на добу з певних ЗМІ лунають тези: «лише Віктор Медведчук здатен звільнити наших хлопців», «Київ нічого не робить для звільнення, а от Медведчук…», «тільки Медведчук звільнив більше 400 наших полонених»…

Це не що інше, як брудна та цинічна політика — використання заручників задля просування кума Путіна в політичному просторі України!

І зараз, коли команда ЗЕ заявила про недоцільність долучення Медведчука до переговорів в Мінську (дякую за принциповість!), команда КУМа лупить з усіх «інформаційних гармат» по новообраному Президенту: «Зеленський — другий Порошенко», «Зеленський нічого не робить…», «тільки Віктор Медведчук, а не Зеленський…». Нічого дивного — вибри! І Медведчуку потрібно консолідувати своїх прихильників, повернувши їх з лона «Слуги народу».

Абсолютно зрозуміло, що справжній «володар» не буде підігравати Президенту України — навіщо? Путіну треба просувати свого КУМа, з його «мирним планом»! Путіну потрібно завести в Раду якомога більшу кількість депутатів під прапорами «За життя», аби потім тиснути на українську владу зсередини — з Парламенту.

Тож, нажаль, я не бачу передумов для звільнення в найближчій перспективі. Хіба, Медведчук злітає в Москву (в черговий раз) і звідти нам показово видадуть невеличку групу полонених під гаслом: «ВІктор Медведчук домовився!», «Віктор Медведчук звільнив!»…

Джерело — Фейсбук

Новости

Мітки: «7 Днів-Україна», 7 днів, Георгій Тука, обмін полоненими, Росія, Україна, українські політв’язні

Поділитись новиною з друзями в соціальних мережах

КОМЕНТУЙ У FACEBOOK