У нoвoму випуску шoу «Вeчірній квaртaл» глядaчaм пoкaзaли нoмeр, з якoгo реготав зал, але який збурив притомну частину українського суспільства, що переглянуло його запис.

Номер був присвячений пожежі в будинку колишньої голови Національного банку України Валерії Гонтаревої в с. Гореничах Києво-Святошинського району на Київщині. Шоумен Євген Кошовий у супроводі жіночої частини Національного заслуженого академічного народного хору ім. Г. Верьовки виконав українську пісню «Горіла хата, палала», спотворивши її зміст. Автори перекрутили слова, насміхаючись над Гонтаревою, її родиною, яка пережила нещастя. Морально здорова частина суспільства різко розкритикувала такий крок. І це — закономірно, бо не можна насміхатися над калікою, хворим чи людиною, як би ти до неї не ставився, в якої нещастя.

Переглянула ролик із номером… Захотілося після цього щонайменше вимити руки… Може, Гонтарева й не подобалася багатьом, бо канал «1+1» і його власник п. Коломойський, дуже ображений на неї за націоналізацію «Приватбанку», постійно нагадували про «злочини» Гонтаревої. Варто зазначити, що іноземна компанія Kroll, яка, зокрема, проводить розслідування випадків шахрайства, хабарництва та корупції, в січні 2018-го опублікувала результати розслідування, де сказано, що до націоналізації ПАТ «Приватбанк» було об’єктом масштабних і скоординованих шахрайських дій, що призвело до збитків мінімум на 5,5 млрд дол. Щоб не впала банківська система держави, а фактично вся держава, ми всі вимушені були зі своїх кишень дофінансовувати «Приватбанк». Справа навіть не в тому, над ким сміємося. Справа в тім, над чим сміємося…

Дуже влучно про ситуацію написав поет, співак, композитор, публіцист, народний артист України Анатолій Матвійчук: «Є речі, які важко коментувати. Як важко коментувати психічні збочення. Що там відбувається в голові психічно хворої людини — невідомо. Там суцільний морок…

Але якщо це збочення набуває соціального характеру та ще й транслюється на весь світ одним із найрейтинговіших каналів (канал «1+1». — Ред.) — це вже діагноз для суспільства. Скоріш за все, невиліковний.

Коли почали сміятися над першими особами держави, це здавалося зухвалим і сміливим, але поступово закрався сумнів, що ця зухвалість має якийсь нездоровий характер, щось на зразок соціального мазохізму. …І ось уже в епіцентрі нещадного висміювання опинилася культура цілого народу, його національний характер, одяг, мова…

Мені весь час здавалося, що це просто певна провокація купки зухвалих людей з метою дізнатися межу нашого терпіння — коли ж нарешті ми зрозуміємо, що давно перейдено всілякі межі й поставимо цих блазнів на місце.

Ми досі ще не сміялися над людьми, які зазнали лиха — захворіли на онкологію, втратили рідних чи близьких або залишилися без даху над головою? То чому б не посміятись?!

Гумористичний «шедевр» кварталівців на сцені НПМ «Україна» — «Горіла хата» — це яскраве підтвердження психічного збочення тих, хто придумав цей номер, і тих, хто реготав у залі…

І не треба тут говорити про сатиру в бік можновладної особи з команди колишнього президента. Сатира — це жанр МИСТЕЦТВА, побудований на певних естетичних і моральних засадах.

Те, що подавалося зі сцени, було демонстрацією якогось гидкого і пафосного перфомансу: якби, приміром, якийсь божевільний на сцені привселюдно спорожнявся, а потім поїдав своє лайно, пригощаючи ним глядачів.

Але найганебніше те, що для цього сеансу копрофагії вивели на сцену артистів Національного заслуженого академічного українського народного хору імені Григорія Верьовки — уславленого колективу зі світовою славою, який є гордістю і втіхою України. І ці неймовірно красиві українські жінки й дівчата в національному вбранні згодилися взяти участь у цьому ритуальному публічному знеславленні української пісні.

І заради чого?! Заради кількох хвилин у жахливому акті людського морального падіння?!

Невже така слава й такі ефіри потрібні українському мистецтву? Невже заради однієї миті такої слави варто було втрачати свою честь і гідність, віддаючи її на поталу брудним політикам, які в боротьбі за владу в нашій країні давно переступили будь-які межі закону, моралі, а тепер уже і психічної норми…

Отож, ми, всі разом, подолали ще одну відмітку падіння в безодню. І не помітили цього».

Українці, які розуміють, що гріх переступати межу, де закінчується мораль, які не втратили почуття власної гідності, зрештою, простого людського почуття співпереживання, обурені.

Український політтехнолог, журналіст Тарас Березовець висловився різко, але справедливо: «Ну а хор імені Верьовки немає сил навіть коментувати. Радість від трагедії іншої людини — це такий мінус у карму, що його не змити ніякими виправданнями. Дуже сумно спостерігати, як мерзенні фіглярі опошлили все те святе, у що вірилося з дитинства. Національний хор імені Верьовки як філія «Кварталу 95» — це таке дно, нижче якого нічого бути не може. «Квартал», я вам скажу просто. Ви просто хворі, аморальні подонки».

У понеділок, 21 жовтня, народна депутатка Ірина Геращенко заявила, що виступає категорично проти того, щоб хор ім. Г. Верьовки закривав і відкривав, як це було досі, сесії Верховної ради України. Чи потрібно підтримати таку категоричну пропозицію — питання. Але я собі навіть не можу уявити, щоб в ізраїльському кнессеті чи парламенті США співав хор, який публічно насміхався над будь-яким ізраїльтянином чи американцем, що пережив у своєму житті трагедію. Хто спотворив наше відчуття справедливості, хто опустив нашу совість нижче плінтуса?

Тіна Влад.

Новости

Мітки: «7днів-Україна», «Квартал 95″, 7днів, вечірній квартал, Горіла сосна палала, хор ім. Верьовки

Поділитись новиною з друзями в соціальних мережах

КОМЕНТУЙ У FACEBOOK