Чим ближчe дo вибoрів, тим зрoзумілішe стaє, xтo в лідeрax. Сoціoлoгічні дoсліджeння, багатьом з яких мало віри, часом навіть Юрія Бойка ставлять у першій трійці тих, хто в народу в пріоритеті. Але шановані інституції виокремлюють у першу трійку лише Петра Порошенка, Юлію Тимошенко й Володимира Зеленського. Що отримаємо в результаті сходження на владний Олімп кожного?

Прихильники Порошенка кажуть, що навіть за п’ять років розвернути країну в демократичне, а не олігархічне русло розвитку дуже важко, а то й неможливо. Країна тільки-тільки почала формуватися як держава, як суб’єкт міжнародної політики, й знову ми стоїмо над прірвою невідомості й змін. Важко не погодитися. Добре було б знати, яких змін. З Порошенком — зрозуміло: йдемо в НАТО, в Євросоюз, Путіну — жодних поступок, Крим і Донбас — Україна й їх потрібно повертати, зміцнюючи армію та державу. В програмі претендента на посаду президента Петра Порошенка — є конкретні завдання для країни, цифри й факти досягнень, які вже є, і план, як їх перетворити на благо українців. Багато людей у нашій країні не розуміють значення ціннісних речей: автокефалії церкви, яку вже маємо, української мови, пісні, яка все частіше звучить з радіо- і телеефірів, рух до ЄС, децентралізація, що дає можливість населеним пунктам від села до міста розвиватися, зміцнення армії… Точніше, люди здебільшого розуміють, але однаково проросійська пропаганда намагається все звести до шлунка — тарифів, пенсій, зарплат. Це — надважливо, але тут ситуація може змінитися, коли країна укріпиться на тих державницьких підвалинах, які вже створено за останні роки.

У Тимошенко якраз плани для «народу». Юлія Володимирівна пропонує те, що хоче бачити середньостатистичний виборець, який не дуже задумується, як досягнути того, що написано її пером. Популізму там — на три програми. Якщо прочитати ту, яку тепер пропонує, то через п’ять років її керівництва країною ми могли б жити вже мало не при «комунізмі»: зменшить ціну на газ у два рази, дасть можливість розвиватися всім і підтримуватиме всіх страждущих. У її програмі прописано навіть таке: «…відновимо справедливість для тих людей, які втратили свої банківські вклади та власність під час стрімкого падіння курсу гривні». Я зачиталася… Але раптом прострелила думка: а де була Юлія Володимирівна з пропозицією про справедливість і вклади, коли за її прем’єрства долар скочив із п’яти до восьми гривень? Тоді країна навіть не воювала і газ був дешевший… Згадалося ще, як Юлія Володимирівна пропонувала заборонити пресі критикувати владу, як хотіла домовитися з Януковичем про те, щоб почергово правити країною й президента обирати в парламенті… Одне слово, щось у програмі леді Ю. і її реальних діях не сходиться. Згадуючи авторитарний стиль правління Ю.В., те, як «підминає» під свою владу всіх і вся, як ухвалює рішення, враховуючи власні інтереси, а не інтереси країни, як це було, коли підписувала угоди щодо вартості газу, не можна бути впевненим, що в президентському кріслі Юлія Володимирівна не витворятиме подібне. Чи змиримось тепер — питання.

Що пропонує Зеленський? Читаю і в уяві — садок вишневий біля хати: «Я розповім вам про Україну своєї мрії. Україну, де стріляють лише салюти на весіллях та днях народження. Україну, де відкрити бізнес можна за годину, отримати закордонний паспорт — за 15 хвилин, а проголосувати на виборах — за одну секунду… Де в молодої сім’ї є один клопіт – обрати квартиру в місті чи заміський будинок… Де дороги є, а дурнів — немає». Не заколисало? Таке враження, що чимало народу заколисує… Бо ж серйозно хочуть голосувати за цю «вату». Зеленський пише, що його перший законопроект — «Про народовладдя». «У ньому ми разом закріпимо механізм, за яким тільки Народ України буде формувати основні завдання для влади через референдуми та інші форми прямої демократії», — пише претендент у президенти Володимир Зеленський. Уявляєте, як ми чи не щомісяця шикуємося в чергах на референдуми? Добре, якщо народ захоче тільки ковбасу по 4,60 грн і щось, аби зігрітися, по 3,20 грн. А якщо народові заманеться вже сьогодні пенсії і зарплати, як у Європі? Чи може народ, не знаючи всіх нюансів і світових тенденцій, диктувати владі, що їй робити на зовнішньоекономічному фронті? Такі дебати почнуться в державі! Причому не в студіях, а на вулицях міст і сіл із дієвими засобами переконання — палицями, а може, й зі зброєю… Бо ж кожен з нас — представник народу й у кожного власна уява, які завдання формувати для влади. Таки «приколіст» Зеленський.

Цікава ще одна його обіцянка — впровадити економічний паспорт українця. «Кожна дитина матиме право накопичувати на своєму рахунку частину від реалізації державою природних благ (надра, землі тощо). Після досягнення повноліття дитина отримає ці накопичення як власний стартовий капітал. Українець повинен стати основним акціонером України!» Не знаю, чи запитав він, плануючи таке, в Ігоря Коломойського, Геннадія Боголюбова, Віктора Пінчука, Рината Ахметова, Павла Фукса, нардепів Ігоря Котвицького, Вадима Новинського, Леоніда Козаченка, Юхима Звягільського, Олександра Онищенка та екс-міністра екології уряду Азарова Миколи Злочевського, які, за даними ЕП, володіють четвертою частиною всіх, виданих в Україні, нафтогазових дозволів. Вони на це вже погодилися?

Думаю, що Зеленський підлещується до всіх нас. Хоче бути схожим на простакуватого Голобородька із серіалу «Слуга народу», щоб ми йому повірили. Але який з нього слуга? Він — один з тих олігархів, які мають в офшорах мільйони, бізнес із Росією і не мають найменшого розуміння, як керувати країною, особливо в час війни. Свій потенційний електорат Зеленський збирає з тієї категорії народонаселення, яка не думає головою, а своєрідно протестує таким своїм вибором проти теперішньої влади, або з тих «приколістів», які не розуміють важливості вибору й ладні, вибачте, просвистіти країну заради «приколу».

Тіна ВЛАД.

Новости

Мітки: «7днів-Україна», 7днів, дебати, президентські вибори, соціологічні дослідження

Поділитись новиною з друзями в соціальних мережах

КОМЕНТУЙ У FACEBOOK