Пoпрaвкa дo oднієї зі стaтeй Кримінaльнo-прoцeсуaльнoгo кoдeксу (КПК), щo булa ухвалена ще торік у жовтні, в березні цього року ввела українське суспільство в стрес. Уже напередодні 15 березня — тоді поправка мала набрати чинності, чимало засобів масової інформації здійняло гвалт: куди дівати покійників, якщо, починаючи з цього дня, померлу людину можна поховати лише після того, як суддя винесе ухвалу про дозвіл на проведення судово-медичної експертизи, що має визначити: упокоїлася людина своєю смертю чи, може, хто допоміг.

Суспільство стривожене, відповідні органи — правники, судмедексперти — в один голос кажуть, що в країні, якщо кожного покійника «благословлятиме» в морг суддя, може настати «похоронний Армагеддон».

Але це не зовсім так. Змінилося ось що. Уявімо випадок: людина несподівано помирає на вулиці чи вдома. Ніхто напевно не може сказати, що сталося — від серцевого нападу смерть чи, може, від чиїхось рук. Якщо до цього дня родичам покійного слідчий мав право дати дозвіл на проведення судмедекспертизи, то тепер такий дозвіл може дати лише слідчий суддя. А суддя має право розглядати це «рішення» аж п’ять днів. Де тримати покійника? Добре, якщо він упокоївся взимку, а якщо це сталося при 30-градусній спеці? Адже навіть морги без проведення експертиз нібито не зможуть прийняти тіло.

Люди обговорюють нововведення і на вулиці, і в громадському транспорті. Підозрюють, що тепер доведеться нести «подяки» в усі інстанції, які причетні до довідок, щоб пришвидшити рішення. Ключовою фігурою знову буде суддя. Адже він може відмовити в призначенні експертизи, а може тримати нерви родини померлого в напрузі не один день. Хіба тут буде до тихої скорботи? Такі розмови й фантазії поширюються серед люду на підставі не зовсім зрозумілих для загалу змін.

То як воно насправді відбуватиметься?   Пояснив це заступник начальника головного управління Національної поліції в області, начальник слідчого управління Володимир Богданович Галевич.

— Є чіткий перелік випадків, коли тіло обов’язково потрібно доправити для судово-медичної експертизи, — каже Володимир Галевич. — Це, коли є ознаки насильницької смерті або підозра на таку смерть, коли людина померла раптово чи за нез’ясованих обставин, якщо людина померла поза місцем її проживання, й останнє, коли особу, яка померла, не встановлено.

За словами Володимира Богдановича, торік на Тернопіллі в журналі єдиного обліку було зареєстровано 5288 смертей, з яких 1296 внесено до Єдиного реєстру досудових розслідувань і потребували більш детальної перевірки, а це — четверта частина всіх смертей. Цього року на 18 березня в нас було зареєстровано 1296 смертей, з яких 310 внесені до Єдиного реєстру досудового розслідування — 25 відсотків.

Ось яка послідовність дій   родичів і посадовців у випадку смерті людини. Якщо особа помирає вдома, то той, хто це виявив, повинен повідомити про випадок у заклад охорони здоров’я чи в поліцію. Якщо поліція прибула першою, то чекає медиків. Спільно вони оглядають тіло. Якщо не знайшли ознак насильницької смерті й зробили висновок, що не потрібно проводити судово-медичну експертизу, поліцейський на місці пише відповідний висновок, який підписує лікар. На підставі цього висновку лікар видає документ, що підтверджує смерть людини. З ним родичі, звернувшись потім у ДРАЦС, отримують свідоцтво про смерть людини. Отже, тут змін практично немає.

Змін зазнала процедура призначення судово-медичної експертизи у випадках, які Володимир Галевич перерахував вище. Наприклад, коли людина померла на вулиці чи на тілі померлого виявили ушкодження і є підозра, що смерть насильницька.

— Відтепер слідчий не може самостійно ухвалювати рішення про проведення судово-медичної експертизи, — каже Володимир Богданович. — Він повинен звернутися до слідчого судді з клопотанням про призначення судово-медичної експертизи. Протягом п’яти днів суддя має ухвалити рішення.

Поліція Тернопільщини провела зустрічі на рівні обласної прокуратури, представників судів. Домовилися, що такі звернення слідчих у суді вважатимуть як невідкладні й рішення ухвалюватимуть невідкладно.

Так, нещодавно стався схожий випадок у Бережанах. Слідчий суддя в неділю виніс відповідну постанову. Тож, як сказав Володимир Галевич, проблем не повинно бути. Як він наголосив, такі ухвали виноситимуть усі районні суди. Важливо, щоб до приїзду слідчих і медиків ніхто не зачіпав тіло, предмети навколо. Це тому, аби не виникало запитань щодо того, за яких обставин стався смертельний випадок.

Здавалося б, небагато змінилося.   Але навіщо взагалі потрібно було позбавляти слідчих права призначати експертизи та вплутувати сюди суддів? Автори закону кажуть, що так працюють в усьому світі. Можливо, в світі, де є необхідна кількість суддів, ця процедура працює. У нас таких фахівців не вистачає. До прикладу, на Тернопільщині є три райони, де по одному судді. Навіщо збільшувати навантаження на суддів і самих слідчих: судді потрібний буде додатковий час, щоб розглянути клопотання слідчого про проведення експертизи, а слідчому — додатковий час, щоб таке клопотання скласти і занести в суд. За новими нормами КПК, на все про все у судді буде п’ять днів. Хоча судді й обіцяють, що поставлять таку роботу на потік, але гарантій все ж ніяких, бо в законі чорним по білому написано про п’ять днів. Якщо затятому судді не прийдуться до вподоби родичі померлого, де весь цей час повинен перебувати труп?

Поки що за прикладом нашої області проблем із судами й слідчими в таких випадках не виникає. Якою буде подальша практика — покаже тільки час.

Валентина Девлиш-Баца.

Новости

Мітки: «7днів-Україна», Кримінально-процесуальний кодекс, судмедеспертиза, хоронитимуть покійних

Поділитись новиною з друзями в соціальних мережах

КОМЕНТУЙ У FACEBOOK