Нeвeличкa рeплікa щoдo зaяв Юлії Тимoшeнкo нa конференції YES, що вона, як раз, за ринкову ціну на газ. От тільки газового ринку в Україні немає.  

Можна було би, безперечно, зрадіти, що пані Тимошенко вже виступає за підвищення цін на газ для населення не на 25%, як раніше заявляли народні депутати ВО “Родина”, а щонайменше до 11 тис грн. Але щоби пані Тимошенко та її прихильники краще розуміли, як формується ринкова ціна на будь-який товар, дозволю собі нагадати деякі положення з підручника по економіці. Ціна для кінцевого споживача на будь-який товар у відкритій економіці формується з декількох складових.

Перша складова — це оптова ціна. Формування оптової ціни визначається на базі експортного чи імпортного паритету. Вибір одного з цих паритетів залежить від того, чи достатньо цього товару на внутрішньому ринку. Якщо пропозиція більша, тоді оптова ціна визначатиметься по експортному паритету. Тобто, за якою ціною можна цей самий товар продати на зовнішніх ринках. Якщо на зовнішніх ринках ціна вища на цей самий товар ніж на внутрішньому, тоді для продавця ціна на внутрішньому ринку дорівнюватиме ціні на зовнішніх ринках за мінусом витрат на його транспортування на експорт. Якщо ж попит на внутрішньому ринку вищий за обсяги вітчизняного виробництва, тоді оптова ціна формується на основі імпортного паритету. Бо для того, щоби повністю задовольнити внутрішній попит частину цього товару імпортувати. А це має сенс робити, якщо оптова ціна дорівнювати ціні на імпортний товари на зовнішніх ринках плюс витрати на його доставку до оптового складу (сховища) на території країни. Ну і зрозуміло, що імпортер ще бажатиме отримати прибуток на цій операції. Тому в оптову ціну на основі імпортного паритету включається також націнка, яка формує прибуток імпортного постачальника. Ціна ж на товар для кінцевого споживача включатиме окрім оптової ціни ще і витрати на транспортування та реалізацію в межах країни. І це друга складова.

Третьою складовою є прибуток того, хто займається його реалізацією кінцевим споживачам. Ну і четвертою складовою є податок на додану вартість, який зверху ціни рітелейра включається у ціну для кінцевого споживача. Крім того, зрозуміло, що витрати на продаж кінцевому споживачу залежатимуть від обсягу споживання. Наприклад, витрати на постачання мільйона кубів газу одному підприємству значно менші, ніж якщо цей самий мільйон кубів постачати домогосподарствам, що споживають газ виключно на приготування їжі. Тому завжди ціна для великих промислових споживачів суттєво нижча ніж ціна для домогосподарств. Саме так формується ринкова ціна на будь-який, у тому числі і на газ. А от для того, щоби не виникало завищених цін, необхідно не допускати монополізації ринку збуту товару кінцевим споживачам. Тобто, якщо йдеться про газ, то необхідно, щоби будь-яка газопостачальна компанія могла без обмежень укласти угоду з газорозподільчою компанію на транспортування газу до кінцевих споживачів. Зрозуміло, що для цього у такої газопостачальної компанії повинні бути підтверджені наявні обсяги законтрактованого газу. Все це я до чого.

Якщо ми хочемо сформувати прозорий та конкурентний внутрішній ринок газу, забезпечити максимально економне використання енергоресурсів, прибрати корупцію та зловживання, які дозволили тій самій Тимошенко і не тільки їй стати доларовими мільярдерами, тоді немає іншого шляху ніж визнати, що ринкова ціна на газ — це єдина оптова ціна за імпортним паритетом плюс витрати на його постачання кінцевим споживачам. А за таких умов, ринкова ціна на газ для населення ніяк не може на сьогодні бути нижчою за 11 тис грн за тис кубів. Ухвалити таке рішення зараз не готовий навіть уряд Гройсмана. Хоча у нас не буде іншого виходу, як піти по цьому шляху. Зрозуміло, якщо ми хочемо жити у заможній країні без купи дуже не бідних “страждальців за народ”.

Новости

Мітки: «7днів-Україна», ціна на газ, Юлія Тимошенко

Про vd vd

Дивитись усі опубліковані записи vd vd →

Поділитись новиною з друзями в соціальних мережах

КОМЕНТУЙ У FACEBOOK