З дня смeрті Зaxaрчeнкa минулo зoвсім нeбaгaтo часу, а версій про причини і винних у цьому накопичилося на роки читання. Є дві найпопулярніші версії.

Згідно з першою версією, це справа рук Москви, яка замітає сліди російського вторгнення і трагедії з Боїнгом. За другою — звинувачують українських диверсантів, які за словами самих бойовиків, якщо не політика чи комбата приберуть, то просто зіпсують життя мирному населенню, підірвавши вишку «Водафон», наприклад.

Однак, трохи поміркуємо. Версія про те, що українські спецслужби вбити хотіли саме Тимофеєва, куди більш реальна. Міністр доходів і зборів підпорядкував собі особисто весь оборот вугілля на території «ДНР», як і весь оборот грошових коштів за його реалізацію.

Крім того, «Ташкент» зумів налагодити надзвичайно багато зв’язків в торгівлі сигаретами, бензином, дизелем, продажу кольорових і чорних металів, торгівлі лікарськими засобами. Підпорядкував він все це особисто собі. За допомогою цих зв’язків реалізовувалася гуманітарка, яка ввозиться Росією. До речі, факт саме продажу, а не роздачі гуманітарної допомоги, це скоріше привід усунути Захарченка для самої РФ. Той же Тимофеєв здійснив так звану націоналізацію шахт Донбасу і захоплення супермаркетів мережі «Амстор». Все це говорить про важливість цього як причини вбивства ввечері 31 серпня, оскільки на створених ним кримінальних схемах наживалися бандити з кола наближених колишнього глави бойовиків. За ті ж кошти, так-сяк, але комплектувалися і самі бойовики. Без «Ташкента» злочинне середовище серйозно ослабне, втративши єдиного, хто курирує весь оборот фінансів. І якщо новий міністр доходів і зборів мав би з нуля встановлювати зв’язки, заробляти ім’я, то зміна глави «республіки» нічого нового, крім особи, не несе. Новий глава — все такий же пішак, тільки звати інакше.

Так що версія про якусь випадковість, або внутрішні розбірки більш реальна, ніж версія про українську ДРГ. Смерть Захарченка по суті нічого не міняє.

І на завершення — найцікавіше. У першу добу після загибелі колишнього глави бойовиків популярною версією була причетність до цього ЗСУ. Місцеві ЗМІ навіть зробили кілька сюжетів про затримання тієї самої ДРГ. Та тільки фактів як не було, так і немає. Цей і подібні випадки в історії наштовхнули на думку: «А може Захарченко таки втік? Може він влаштував собі пенсію?». Сюди наклалася активізація братніх відносин з президентом Південної Осетії Бібіловим і всією псевдодержавою в цілому. А тут він ще й в день міста так званої столиці «ДНР» поїхав закордон. Чи не своє майбутнє він там вирішував під різними приводами? Так, свій пост він дійсно займав довше за інших, але ніщо не вічне. У те, що на прийдешніх «виборах» він залишиться главою, ніхто не вірив, а перевага віддавалася Ходаковському.

Згідно з традиціями, що склалися в бойовиків, ватажки від своєї посади звільняються або втечею, або на той світ. Захарченко, можливо, і не найрозумніший лідер, але навіть такому вистачило б розуму сховатися далеко за межами України і РФ, де його не будуть шукати, інсценувати свою смерть і спостерігати з дебільною усмішкою за власним похороном, попиваючи пивко.

Сергій Палков,

журналіст, працює в зоні ООС.

Новости

Мітки: «7днів-Україна», 7днів, Захарченко, Ташкент, Тимофеєв

Про vd vd

Дивитись усі опубліковані записи vd vd →

Поділитись новиною з друзями в соціальних мережах

КОМЕНТУЙ У FACEBOOK