Івaн Дрaч нa пoчaтку 90-х кілька разів приїздив до Донецька. Ми, свідомі українці, створювали у цей час Товариство української мови, пізніше Народний рух, виборювали першу українську школу, проводили Стусівські слухання, створювали першу незалежну українськомовну газету «Східний часопис»… і відбивалися від постійної й прискіпливої уваги КДБ-бешників.

В один із чергових його відвідин Донецька під час Стусівських слухань у Донецькому університеті (які забороняла адміністрація, зал був напівпорожній) я вирішила взяти інтерв’ю в Івана Драча.

Хвилювалась страшенно! Геніальний поет! Постать! Голова Народного руху, борець за незалежність. Його програма відвідин була розписана по хвилинах, але він не відмовив журналістці обласної молодіжної газети.

Ми сиділи на лавочці на центральній площі Донецька, просто поряд з пам’ятником Леніну, і говорили більше двох годин. Про історію України, про походження українського прапора і герба ( бо тоді мало хто мав про це уявлення), про перспективи Руху і майбутнє України.

(Фото, яке ви бачите, мені вже після проголошення незалежності подарував співробітник КДБ, який за нами слідкував:) Правда, тоді це було не смішно — страшно!)

Далі ми відвідали родичів Стуса та взяли участь в мітингу, що відбувся, здається, в Артемівську, де Драч виступав.

Після того, як інтерв’ю було готове й зайняло цілий розворот у газеті, редактор викливав мене «на килим». Репетував, звинувачув у націоналізмі, посилав: «езжай в свои полеские болота, если хочешь учить своих детей на украинском!», погрожува подзвонити на Щорса (де розміщувалось КДБ, а зараз — катівні окупантів).

Отже, коли редактор, ненависник всього українського, незаконно звільняв мене з роботи за національні переконання, це «націоналістичне» інтерв’ю було однією з причин, а ще підтримка української мови, участь у поході «Дзін», участь в з’їздах Руху і Червоній Руті, створення української газети «Східний часопис», відкриття української школи та ліцею…

В 1998 саме Іван Драч дав мені рекомендацію на перше стажування в Америці. (Шкода, що не здогадалась зробити копію для архіву.) Він подав мені підписану рекомендацію і запитав:

- Але ж ви повернетесь в Україну? Нам зараз дуже потрібні такі патріотичні журналісти.

- Обов’язково повернуся! — пообіцяла я і повернулась.

Світла пам’ять!

Світлана Єременко, журналістка, редакторка, медіаексперт, письменниця, директорка інституту демократії ім. Пилипа Орлика.

Новости

Мітки: «7днів-Україна», 7днів, Іван Драч

Про vd vd

Дивитись усі опубліковані записи vd vd →

Поділитись новиною з друзями в соціальних мережах

КОМЕНТУЙ У FACEBOOK